Коли високий пульс це не норма: все про тахікардіюТахікардія – це збільшення частоти серцевих скорочень у дорослої людини понад 90 ударів у хвилину. При цьому серцевий ритм, як правило, не змінюється – серце скорочується з однаковими інтервалами. У нормі пульс 60-80 ударів за хвилину, а при тахікардії може досягати 200 та більше.

Також вона може з’являтися й у абсолютно здорових людей як фізіологічна відповідь на велике навантаження або стрес. Якщо пульс прискорюється при легкої активності або в спокої, підвищується до критичних показників або супроводжується іншими симптомами, причиною тахікардії можуть бути захворювання серця або інші патології.

Симптоми тахікардії

Фізіологічна тахікардія у здорових людей відчувається як прискорене серцебиття. Багато хто говорить, що серце посилено б’ється та ніби вискакує з грудей. Однак в цілому людина відчуває себе добре, а пульс поступово сповільнюється, приходить до норми після закінчення фізичного навантаження або впливу стресу.

При серцево-судинних патологіях тахікардія може супроводжуватися:

  • прискоренням пульсу не тільки під час навантаження, але й в стані спокою,
  • порушенням інтервалів між серцевими скороченнями,
  • болем у грудях,
  • задишкою,
  • запамороченням,
  • миготінням темних плям перед очима,
  • слабкістю,
  • непритомністю,
  • сильним кашлем тощо.

Інші симптоми, крім прискореного пульсу, можуть бути викликані хворобами серця.

Фізіологічні причини тахікардії

Частота серцевих скорочень збільшується під час фізичного навантаження, стресу та психічного потрясіння. Це природна реакція організму у відповідь на збільшення його потреби в кисні або виділення в кров певних гормонів (адреналін та ін.). При цьому тахікардія не викликає погане самопочуття та незабаром проходить.

Причинами фізіологічної тахікардії можуть бути:

  • різке, велике або незвичне фізичне навантаження,
  • сильний стрес, переляк, різке пробудження або сильні позитивні емоції,
  • різка зміна положення тіла (наприклад, різкий підйом з ліжка),
  • вживання великої дози кави або інших енергетичних напоїв,
  • висока температура на вулиці або в приміщенні, задуха.

Якщо в одному з перерахованих випадків, крім прискореного серцебиття, з’явилася сильна задишка, запаморочення, біль у серці або інший симптом, потрібно звернутися до лікаря, зробити ЕКГ або пройти інші призначені обстеження. Тривожною ознакою є також підвищення пульсу значно вище норми.

Існує кілька видів тахікардії. Вони відрізняються причинами прискореного серцебиття, характером патологічного процесу, симптомами та ризиками ускладнень. Відповідно, лікування кожного виду тахікардії також проводиться по-різному.

Залежно від ураженої ділянки серця виділяють:

  • синусову тахікардію – розвивається через порушення генерації імпульсів синусовим вузлом, який контролює серцевий ритм;
  • пароксизмальну – серцевий ритм прискорюється внаслідок змін в шлуночках або передсерді (напади можуть розвиватися раптово, в тому числі в стані спокою, та викликати прискорення пульсу до 200-250 ударів у хвилину та вище).

Найнебезпечнішим видом тахікардії вважається фібриляція шлуночків або передсердь. Вона супроводжується швидкими та хаотичними імпульсами в серці, через що воно не може нормально скорочуватися та перекачувати достатню кількість крові. При фібриляції пульс може досягати 250-480 ударів у хвилину. Таке серцебиття підвищує ризик миттєвої втрати свідомості, порушення кровопостачання головного мозку та інших органів, а також зупинки серця. У більшості випадків фібриляція розвивається після інфаркту міокарда, але може зустрічатися й у пацієнтів з іншими серцевими патологіями.

Також тахікардія може бути:

  • хронічною – частота серцевих скорочень залишається підвищеною майже завжди,
  • нападоподібною – проявляється періодичними нападами.

Діагностика тахікардії

Діагностувати тахікардію та з’ясувати її причину можна за допомогою інструментальних обстежень:

  • Коли високий пульс це не норма: все про тахікардіюелектрокардіограми (ЕКГ) – показує серцевий ритм та дозволяє виявити тахікардію в момент проведення дослідження;
  • добового холтерівського моніторування ЕКГ – пристрій фіксує серцевий ритм протягом усієї доби, що дозволяє виявити аритмію та відзначити час, в який вона виникає, а також оцінити роботу серця під час відпочинку та сну;
  • ехокардіографії (УЗД серця) – фахівець вивчає анатомічну будову серця та може виявити структурні патології, що провокують тахікардію;
  • лабораторних аналізів – крім загальних аналізів та біохімії крові, проводять аналізи на кардіомаркери, які дозволяють підтвердити деякі серцеві патології.

Це основні способи діагностики захворювань серця. Якщо їх результати неоднозначні, лікар може призначити додаткові обстеження, наприклад, ЕКГ або УЗД серця з навантаженням. Дослідження виконують під час занять на велотренажері або біговій доріжці.

Також можуть знадобитися дослідження для оцінки загального стану здоров’я, роботи щитовидної залози та інших органів і систем, оскільки тахікардію можуть провокувати не тільки кардіологічні захворювання.

Існують різні види тахікардії, і в кожному випадку тактика лікування відрізняється. Воно проводиться в домашніх умовах або в стаціонарі. Все залежить від ступеня тахікардії, провокуючих чинників, наявності серцевих або інших захворювань. У більшості випадків тахікардію лікують медикаментозно, але при структурних патологіях або неефективності терапії може знадобитися хірургічне втручання.