Розбита школа вдруге, підірвали – на цей раз москалі
РОЗБИТА ШКОЛА РОСІЙСЬКИМ БпЛА
Знаменита РОЗБИТА ШКОЛА в нашому місті, і той район називається так само. Я давно знав, що в цій будівлі колись була школа, там навіть навчався наш родич, і я давно розмірковував – Чому таку велику будівлю побудували на околиці міста? Ще коли я був першокласником, ми з батьками ходили на цвинтар повз цю будівлю, яка стояла в руїнах, і я намагався забігти наперед, щоб там поблукати (початок 50-х років). Я почав збирати матеріали, шукав свідків, але, на жаль, минуло багато років з того часу, як школа перестала існувати, і те, що мені вдалося дізнатися, для вашого обговорення, якщо у когось є інформація, нехай доповнить мою розповідь або виправить її.
Будівля була побудована в 1903 році та служила противотуберкульозним диспансером (адже поруч є сосновий ліс). Приблизно наприкінці 20-х, на початку 30-х років диспансер було ліквідовано, а в стінах будівлі облаштували “лікбезі” – просто школу. Від Юрія Геннадійовича Чувпило я отримав фотографію випускників цієї Ізюмської середньої школи № 3, 1940 року, 30 травня. 8-й «Б» клас. На фотографії чітко видно – школярі фотографувалися в сосновому лісі.
Поки що мені пощастило знайти єдиного свідка – Тамару Олексіївну Талавірко (Струкову), яка навчалася в цій школі.
З її спогадів – «Директором школи був Руденко. Ціова – вчителька математики. Ганна Тимофіївна – вчителька біології. Кучеренко Данило Пилипович – вчитель математики. Сліпухін Віталій Юхимович – вчитель музики та біології. Гріневич Віктор Данилович – вчитель математики. Коли фашисти в Другій світовій війні почали наближатися до Ізюму і наші спецзагони почали підривати будівлі в місті, щоб не дісталися фашистам, ми діти побачили, як вулицею йшли червоноармійці та везли на возах ящики, в яких була вибухівка. Ми, почали бігти за солдатами та благати їх не підривати нашу школу. Командир відкликав нас і намагався переконати, що це так потрібно, що ми не залишимося без школи, що нам побудують ще кращу школу. Але ми не погоджувалися і продовжували просити не підривати. Школу все одно підірвали, але що у них там не вийшло невідомо, бо половина будівлі залишилася цілою. У цій уцілілій половині у німців під час окупації був госпіталь, а в зруйнованій половині – конюшня. Коли наші солдати звільнили Ізюм, в кінці 1950 року в уцілілій будівлі вже була школа, де я навчалася.”
Зараз це багатоквартирний будинок з частковими зручностями. У ньому проживає 16 сімей ізюмців, а вулиця, що тягнеться від “Розбитої школи” до Московської вулиці (на даний час Гетьмана Мазепи), досі називається “Шкільна”, хоча школи давно немає.
Автор статті: 2015 рік Ізюм. Олександр Дуванський.
На жаль не пощастило Розбитій школі 20.07.2025 року її було вдруге підірвано – на цей раз москалями.
Leave a Reply