Найцікавіші українські прислів’я та приказки на всі випадки життя

Прислів’я та приказки – судини української творчості. Вони описують тривкі знання народу про буття. Прислів’я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків.

На нашому сайті Ізюм Інформаційний зібрані ульотні прислів’я та приказки. Читаємо, посміхаємося, а може навіть сміємося!

Українські прислів’я та приказки про життя

• День довгий, а вік короткий.
• Де є життя, там є і надія.
• Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.
• Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.
• Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе.
• Ніхто не знає, що його в житті чекає.
• Чоловік змінюється в житті, а по правді життя змінює чоловіка.
• Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш.
• Які люди, таке й життя буде.
• Як будемо живі, то будем і ситі.
• У добрім житті кучері в’ються, а в поганім – січуться.
• Живи надвоє: і до віку й до вечора.

Всеукраїнські приказки про їжу

Чимало українських приказок просто визначають ієрархію страв у нашій культурі. Приміром, існує ціла низка висловів про те, що хліб – усьому голова, хоча часом на перше місце тут виходить борщ чи паляниця. Деякі сенси фраз цілком очевидні чи порівняльні, інші можна тлумачити на свій манір.

• Водою ситим не будеш.
• Вся сила в останній ложці – мотивування доїсти.
• З медом і чобіт добрий.
• Гаряче сирим не буває.
• Гаряче? Так дуй, дураче.
• Гірка, як редька.
• Голова не варить.
• Голод не тітка – коли людина голодна, вона буде їсти що завгодно.
• На ситім тулубі голова стоїть прямо – у мене є два трактування: або сита людина думає краще, або у ситої людини осанка вирівнюється.
• Скоро їсть, скоро й робить.
• Хліб – усьому голова.
• Як не жерти – можна вмерти.
• Який за столом, такий і за роботою.

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ЗДОРОВ’Я

• Без здоров’я немає щастя.
• Веселий сміх – це здоров’я.
• Доки здоров’я служить, то людина не тужить.
• Було б здоров’я, а все інше наживемо.
• Бережи одежу знова, а здоров’я змолоду.
• Вартість здоров’я знає лише той, хто його втратив.
• Весела думка – половина здоров’я.
• Глянь на вигляд і про здоров’я не питай.
• Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
• Здоровому все на здоров’я йде,
• Здоров’я більше варте, як багатство.
• Здоров’я за гроші не купиш.
• Здоров’я – найдорожчий скарб.
• Іржа залізо їсть, а чоловіка – хвороба.
• Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють.
• Сміх краще лікує, ніж усі ліки.
• Здоров’я – всьому голова.
• У кого що болить, той про те й гомонить.
• Хворому і мед гіркий.
• Часник сім хвороб лікує.
• На живому все заживе.                                                                                             

Українські народні прислів’я та приказки про життя

• Життя прожити — не поле перейти.
• Літа пливуть, як вода.
• Вік звікувати — не в гостях побувати..
• Вік пройшов — як батогом ляснув.
• Він уже чужий вік живе.
• Година за годиною — та й так вік зійде.
• День довгий, а вік короткий.
• З віком розум приходить.
• Як жили наші діди та прадіди, так нам веліли.
• Як родивсь, то без пам’яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило.
• В добрім житті кучері в’ються, в поганім — січуться.

Прислів’я та приказки про працю

• Бджола мала, а й та працює.
• Без діла жить — тільки небо коптить.
• Без діла слабіє сила.
• Без охоти нема роботи.
• Без роботи день роком стає.
• Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
• Без труда нема плода.
• Будеш трудиться — будеш кормиться.
• Губами говори, а руками роби!
• Де руки й охота, там скора робота.
• Для нашого Федота не страшна робота.
• Діло майстра величає!
• Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
• Добре роби — добре й буде!
• Добрий початок — половина діла.
• Добра пряха на скіпку напряде.
• Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
• За один раз не зітнеш дерева враз.
• Заклопотався, як квочка коло курчат.
• Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
• Кожна птичка своїм носиком живе.