Ізюмська школа № 4 (ліцей) – Історія

Ізюмська школа № 4 знаходилася у найстарішій просвітницькій установі на Харківщині за адресою вул. Старопоштова, 22.

На той час у Ізюмі існувало лише жіноче училище, в якому навчалося 39 дівчат-дворянок. Тому в 1881 році губернатор підписав рішення про створення в місті Ізюмі першого училища. Після цього почалася будова приміщень нинішньої школи.

15 серпня 1882 року відбулося відкриття училища.

За парти сіли навчатися 100 дітей, училище мало підготовчий клас, 6 основних класів та один додатковий.

Училище мало дві бібліотеки: фундаментальну, яка налічувала близько 3000 тисяч томів та шкільну, яка налічувала близько 1000 томів.

Фундаментальну бібліотеку складали книги наукового та історичного змісту, а також художня література. Користуватися цією бібліотекою мали можливість лише вчителі, з дозволу класного керівника учні старших класів могли скористатися бібліотекою.

Потім була революція 1905 року, 1918 року в училищі засідала фракція більшовиків, 1919 року розміщувався штаб 13 армії, яка вела боротьбу з білою армією. У 1920 році  у будинку училища існував технікум і було відкрито рабфак.

Всім цим навчальним закладам у спадок від училища дісталися чудово обладнані наочними приладами кабінети та бібліотеки.

У 1934 році у зв’язку з переїздом до Ізюму з Ленінграда та Москви фахівців-оптиків на ІЗОС виникла необхідність відкрити школу з російською мовою навчання. На першому поверсі цього приміщення було відкрито російську школу №4. Директором школи була Проценко Марія Іванівна.

До Великої Вітчизняної війни школа випустила два десятих класи. Випускний вечір у школі відбувся 21 червня, на останньому уроці випускники 1941 року, написали про свої мрії, хто з них ким буде. Але мрії не здійснились. Почалася Велика Вітчизняна війна, багато юнаків не повернулися з фронту.

З початком війни приміщення школи №4 було обладнане під госпіталь, а школа розмістилася у трьох приміщеннях: по вулиці Гоголя, Пушкіна та Свердлова (нині Соборна).

У період окупації приміщення школи №4 було зруйновано, а 5 лютого 1943 року під час відступу фашисти підпалили будинок школи.

Учні на чолі з директором Петровою Г. Г. відбудували школу і 1950-1951 рр. навчальний рік розпочався у відбудованому приміщенні.

У 50-60 роки школа була базою для Харківського педагогічного інституту, у ній проходили практику студенти-філологи, а з переходом на нові програми у ЗОШ №4 проводились семінари-практикуми для вчителів початкових класів.

2022 року зруйнована і спалена обстрілами в ході російського вторгнення.