Вербну неділю відзначають за тиждень до Великодня

Вербна неділя 2026 року –  традиційно відзначають у шосту неділю Великого посту та останню неділю перед Великоднем. 

Вербну неділю відзначають за тиждень до Великодня. Цього року у західній традиції, якої дотримуються римсько-католицька церква та більшість протестантських громад, Великдень припадає на 5 квітня. Натомість християни східного обряду та греко-католики святкуватимуть Великдень 12 квітня, тобто на тиждень пізніше, відповідно Вербна неділя в Україні буде 29 березня або 5 квітня.

У Вербну неділю – що не можна робити.

• Їсти м’ясо, яйця та молочні продукти, проте допускається вживання риби,
• Не можна займатися важкою фізичною працею,
• Під забороною робота на городі,
• Не можна лихословити і бажати поганого оточуючим.

Вербна неділя – походження свята – історія.

Історія свята описана у Святому Письмi. У цей дeнь Ісус Христос воскрeсив помeрлого Лaзaря у Вiфанiї. Коли Ісус верхи на віслюку в’їхав у Єрусалим, жителі зустрічали його вигуком “Осанна”, а на його шляху кидали пальмові гілки, різні квіти та навіть власний одяг. Відтоді той день став святом, а його атрибутом — пальмова гілка. В Україні пальми не ростуть, тому їх замінила верба. Це поширене дерево віщувало початок весни. Також у православних християн воно символізує чесноту, оновлення і нове життя.

Люди здавна вірили в цілющу силу верби, тому часто наші предки садили її біля криниці чи будинку, щоб вона очищала воду та захищала від нечистої сили. Коли в церкві освячували вербну гілочку, нею махали в бік хмар, щоб очистити небо і відігнати негоду.

Також гілочки після освячення несли не лише додому, але й клали до курятників, вуликів, хлівів. Вірили, що так можна захистити домашніх тварин від хвороб.

Після закінчення свята вербу намагалися не викидати. Її зберігали до наступного року. Також гілочки використовували для розмальовування печі, де потім випікали паску на Великдень.

Взагалі наші предки любили залишати освячену вербу в куточках хати, поки вона не засохне. Вірили, що вона має цілющу силу. Тому легенько били нею себе і своїх родичів, промовляючи: “Не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень, на здоров’я, на красу, на захист”. А маленьких дітей купали у відварі з верби, щоб вони залишалися здоровими.