Носова кровотеча: Чому вона виникає та чи треба панікувати?

Кров з носа (епістаксис) — це досить поширене явище, яке може траплятися у людей будь-якого віку. Вона є дуже розповсюдженою проблемою, від якою страждають 60% дорослих, 30 % дітей віком від нуля до п’яти років і більше ніж 50 % дітей старше п’яти років.

Більшість носових кровотеч походять із передньої носової перегородки, у зоні, відомої як сплетення Кіссельбаха, яка утворена анастомозом кінцевих судин внутрішньої та зовнішньої сонних артерій.

На слизовій поверхні носу знаходяться велика кількість судин, що дозволяє фільтрувати, зволожувати та зігрівати повітря. Будь-які фактори, які спричиняють закладеність судин носа, пересихання чи подразнення слизової оболонки, збільшують ймовірність носової кровотечі. Носова кровотеча частіше виникає в холодну погоду та при низькій вологості повітря.

Види носових кровотеч та як їх зупинити

Залежно від того, в якому відділі носа трапляється кровотеча, вона поділяється на два основних типи.

1. Передні кровотечі.

Цей вид епістаксису є найпоширенішим і зазвичай виникає через пошкодження капілярів у передній частині в зоні Кіссельбаха. Передні кровотечі легко зупинити самостійно:

• Тримаючи ніздрі закритими протягом 10 хвилин, нахиліться трохи вперед і дихайте ротом.
• Не лягайте, намагаючись зупинити носову кровотечу. Це може призвести до стікання слизу по горлі до дихальних шляхів або блювання.
• Звільніть ніздрі через 10 хвилин і перевірте, чи зупинилася кровотеча. Якщо кровотеча продовжується, повторіть ці дії.
• Можна також накласти холодний компрес на перенісся або застосувати судинозвужувальний назальний спрей.

2. Задні кровотечі.

Задні кровотечі виникають із великих судин, розташованих у глибоких відділах носа. Вони часто спостерігаються у людей із гіпертонією чи серцево-судинними захворюваннями.

• Такі випадки трапляються рідше, але вони часто серйозніші. Тоді кров стікає по задній стінці горла.
  У такому випадку самолікування може бути загрозливим для життя і потрібно негайно звертатись до лікаря для надання невідкладної допомоги.

Як запобігти носовій кровотечі

Носовим кровотечам можна запобігти, якщо заздалегідь усунути фактори ризику і підтримувати здоровий стан судин і слизової носа. Особливо важливо дотримуватися профілактичних заходів людям, схильним до частих епізодів кровотеч, пацієнтам із хронічними ЛОР-захворюваннями, гіпертонією та крихкими судинами.

1. Зволоження повітря. Один із ключових методів профілактики, особливо в опалювальний сезон, коли повітря в приміщеннях стає надмірно сухим. Нестача вологи призводить до пересихання і розтріскування слизової, що робить її вразливою до пошкоджень. Використання зволожувачів повітря або регулярне провітрювання допоможе запобігти цьому процесу.

2. Використання м’яких сольових розчинів для промивання носа (Аквамарис, Х’юмер, Фізіомер) допомагає підтримувати слизову у вологому і здоровому стані. Такі засоби не тільки очищають ніс від забруднень, а й зміцнюють капіляри, знижуючи ризик їхнього розриву.

3. Відмова від частого використання судинозвужувальних крапель важлива для захисту судин. Тривале застосування таких препаратів викликає звикання, стоншує слизову і робить капіляри ламкими. Якщо закладеність носа зберігається довго, краще звернутися до ЛОР-лікаря і підібрати альтернативне лікування.

4. Контроль артеріального тиску особливо важливий для пацієнтів із гіпертонією. Високий тиск призводить до перенапруження судин, через що вони можуть лопатися під час стрибків АТ. Регулярне вимірювання тиску, приймання гіпотензивних препаратів (за призначенням лікаря) і ведення здорового способу життя допоможуть зменшити ризик носових кровотеч.

5. Збалансоване харчування з достатньою кількістю вітамінів C, K, PP відіграє ключову роль у зміцненні судинних стінок. Вітамін C відповідає за міцність капілярів, вітамін K – за нормальне згортання крові, а вітамін PP покращує еластичність судин. Вживання свіжих овочів, фруктів, зелені, горіхів і злаків допоможе підтримувати здоров’я судинної системи.

Не варто ігнорувати навіть невеликі, але регулярні кровотечі – це може бути ранньою ознакою серйозних захворювань.