Новорічні традиції. Про те, як святкували українці Новий рікБагато людей у всьому світі святкують Новий рік у ніч з 31 грудня на 1 січня.

Проте так було не завжди.

Про українські традиціі святкування та звичаї на Новий рік розповіла етнологиня.

Раніше українці зустрічали прихід нового року з 13 на 14 січня, тобто після Різдва.

Дату святкування змінили у 1918 році, щоб зустріти початок року разом з іншими країнами Європи – за григоріанським стилем.

Проте традиція святкування збереглась, тому 13 січня в Україні зустрічають Старий Новий рік.

То що роблять в Україні на свято? Початок року в українців завжди супроводжувався низкою обрядів, а зараз додалось ще багато нових традицій, які ми перейняли у інших країн.

Традиції на Новий рік

В Україні новорічне свято було одним з найважливіших і улюблених подій в році. Традиції новорічного святкування в Україні дуже схожі з російськими та білоруськими. Ще в XIX столітті святкові дні зберігали в собі риси не тільки християнських подій, але одночасно і деяких язичницьких. А ще раніше Новий рік святкували в березні, адже весна завжди асоціюється з початком робіт на землі і зародженням нового життя. На честь весняного Нового року в кожній родині накривали святковий стіл і раділи догляду зими за допомогою пісень і танців.

Багато обрядів, були присвячені врожаю. Наприклад, один із звичаїв, який зберігся донині – це засівання.

“Такий обряд припадає на ранок нового року. Коли хлопчики приходять і сіють зерновими, окрім гречки та гороху.

Найкраще – це жито та пшениця, а ще можна ячмінь та овес”, – розповідає етнологиня.

Цікаво, засівання, імітація оранки плугом та тексти щедрівок, типу “Прилетіла ластівочка”, мають весняний характер.Новорічні традиції. Про те, як святкували українці Новий рік

Наші предки також мали традицію проводів старого року та зустрічі нового.

“Певною мірою це нагадувало Діда Мороза, оскільки двоє людей переодягалися – один в старого діда, а інший – в молодого рум’янощокого парубка.

Спочатку запрошували в хату, танцювали і гралися зі старим, а потім його виганяли і заводили новий рік.

Такий метод унаочнювати, що один період закінчився, а інший почався – був дуже поширений у нашій культурі”, – розповідає етнологиня.

Ще один красивий театральний обряд – це коза, або Меланка.

Його влаштовують не самі господарі, а чекають, що до них прийдуть до хати.

Загалом на це свято було дуже важливим, хто першим зайде в хату.

Для цього господарі навіть водили повадників із тварин, найчастіше брали барана.

“Хто перший увійде в хату, теж несе ідею щасливого чи не щасливого нового року.

Погано, коли першою заходила жінка, добре – коли чоловік.

При цьому, чим молодший, красивіший та багатший чоловік – тим краще”, – пояснює науковиця.

Популярні традиції, які ми перейняли
? Прикрашання ялинки

Ялинка – це не наша традиція, вона одна із тих, які прийшли в Україну досить пізно із Західної Європи. Вона бере свій початок від Німеччини – це 16 століття.

До нас ця традиція не приходила довго, вважається, що її засновником є Петро І, але довгий час це була виключно риса заможних родин та панів.

А радянські часи вийшла постанова, коли ялинки були обов’язкові для всіх громадських організацій”, – розповідає етнологиня.

Піротехніка у Ізюмі та області на Новий рік буде забороненаЗа її словами, символіка ялинки прозора – це ідея вічнозеленого дерева.

Дерева, які не втратили своєї зелені давали людям надію, що не все втрачено.

“Початково зима не сприймалась з чимось позитивним, коли є санчата і свята.

Особливо у бідних людей, яким в цей час потрібно було вижити і обігрітися – нічого позитивного не було.

Тому ялинка якраз була тим світлом в кінці тунелю, який свідчив, що не все загинуло та завмерло”, – пояснює науковиця.

Оскільки це досить нове явище, то у нас немає якихось обов’язкових правил, щодо прикрашання ялинки.

Дослідниця розповідає, що в селах в 50-60х роках були саморобні іграшки, а також туди вішали щось смачне, по типу горішків.

“В Карпатах дітей-колядників обдаровували спеціальними коржиками, а з ялинки знімали яблука та горішки. Це було більш душевно, коли їм дарували те, що висить на ялинці”.

✨ Загадування новорічних бажань

Популярною пердноворічною традицією стало загадування бажань.

Новорічні традиції. Про те, як святкували українці Новий рікДехто загадує їх безпосередньо в час переходу нового року, пише їх на спеціальних листівках, або навіть спалює.

Проте загадування бажань на свято немає традиційного коріння, бо наші предки покладалися на долю.

“Наша культура в цілому більше покладається на фаталістичний світогляд, коли від людини мало що залежить, просто в неї така доля, яку намагалися дізнатися різними ворожіннями і магією.

Наприклад, на Новий рік або Різдво задували свічку, якщо дим ішов до порогу – в родині хтось помре, а якщо до печі – то хтось прибуде.

Або витягували жереб з різних рослин, які щось символізували”, – розповідає науковиця.

Крім того, не було поняття індивідуальних бажань, коли людина хоче чогось винятково для себе.

“З позиції сучасності і свободи вибору ми дивимося на це, як на обмеження, а в традиційній культурі – це стабільність та необіхідна умову виживання.

Тобто у всіх бажання було однакове – просто вижити, мати врожай, щоб худоба була здорова і плодилася, щоб народжувалися діти і все відбувається вчасно”, – пояснює етнологиня.

Відзначати різні важливі події люди стали дуже давно. З плином часу будь-яких свят з’являлося все більше і більше, також значущі дні обростали всякими обрядами і традиціями, які приживалися, дотримувалися і передавалися з покоління в покоління. Навіть сучасні сім’ї часто дотримуються різних традицій, пов’язаних зі святом Нового року.