Постоянные стрессы вредят вашему здоровьюЗв’язок стресу з харчуванням очевидний. За хронічного стресу одні люди набирають кілограми, інші, навпаки, стрімко тануть на очах. Чому це відбувається?

Стрес — явище пересічне, завжди знайдеться привід понервуватись. Але хронічний стрес — нескінченна низка проблем та їх рішень — здатний завдати серйозної шкоди фізичному та душевному здоров’ю. Хронічний стрес викликають мільйони причин, а ось способів «оборони» у організму не так уже й багато.

Щось заїдає

Однією з реакцій організму на стрес є його «заїдання». Механізм «заїдання» стресу працює так: перенапружений мозок вважає, що не варто боротися з причиною стресу, краще відволіктися, компенсувати негативні емоції позитивними — заглушити стрес чимось смачненьким. До того ж гормон кортизол, що виділяється організмом під час стресу, провокує появу почуття голоду. У трьох словах це звучить як «нервую – значить їм», а що і скільки їм – для збудженого мозку не має значення. Чоловік не встигає зрозуміти, як відреагувати на стрес, а ноги самі пішли до холодильника. І що прикро, найчастіше в меню людини, що нервує, входять солодощі. Це цілком зрозуміло: хочеться пошкодувати себе, побалувати, нагородити за переживання смачною їжею. Здається, що можна врівноважити чашу терезів “стрес – погано” іншою чашею – “їжа – добре”. Чи треба говорити, що рівноваги не буває? А коли ми дивимося на ваги і розуміємо, що «злегка переїли», мимоволі з’являється новий стрес, не слабший за попередній.

Ремінь тугіший

Зовсім інший спосіб оборони від стресу — «голодовка» взагалі нічого не є. І тут необхідність «щось робити», викликана стресом, повністю витісняє бажання поїсти (як і поспати). Психіка бореться зі стресом, вважаючи: «поки що є проблема — немає справи до їжі». На відміну від «заїдання» як неусвідомленого бажання себе побалувати, «голодівка» — неусвідомлене бажання себе обмежити і навіть покарати за стрес, що стався. Результат – втрата кілограмів, але “здоровим зниженням ваги” це назвати не можна.

Золота середина

На жаль, у стані стресу не можна довіритись внутрішньому голосу. Замість їжі, що знижує наслідки стресу, людина у занепокоєнні вистачає снекі, солодощі, горішки та інший «антистрес» — висококалорійні страви та закуски. Або, навпаки, морить себе голодом. Найправильніший вихід із стресової ситуації — робота над причиною виникнення стресу та над умінням адекватно на нього реагувати. Емоційна стабільність допоможе спокійніше ставитись до прикрих дрібниць і не бачити в них привід для стресу. А стабільність в емоціях обов’язково вплине на харчову стабільність (і навпаки). Стрес має вирішуватися виконанням певних дій, вкладених у аналіз ситуації, поняття природи конфлікту. Тоді й проблеми стресового голодування чи переїдання відпадуть самі собою.

Група підтримки

Антистресове меню має яскраво виражену молочно-рослинну спрямованість, щоб компенсувати нестачу вітамінів та антиоксидантів.

Антиоксиданти: горіхи, зелений чай, насіння соняшнику та гарбуза, фрукти та ягоди фіолетового кольору (вишня, чорниця, чорна смородина). Для зниження кислотності, зазвичай підвищеної при стресі, вводимо в раціон сир, молоко, кефір та йогурт. Білку з м’яса та яєць віддаємо перевагу білку з молочних продуктів, для виключення хлору, фосфору та сірки. Скорочуємо споживання борошняного, солодкого та круп із цієї ж причини. З напоїв забуваємо про міцну каву, енергетики та коли. Тепер вам потрібен сік, краще – свіжий.