Корова в сучасних селах стала великою рідкістю. Із-за війни навіть вцілілі села у області стають рідкістю, не кажучи вже про домашне господарство. У деяких селах залишилася одна-дві годувальниці на сто дворів. А раніше це було 20-30 корів. Всі, хто жили в селі, пили лише своє молоко. Відмовившись від корови, більшість жителів сіл перестали вживати його в їжу. До чужої не звикли, а магазинне взагалі незрозуміло з чого виготовлене, оскільки корів-то немає.

Чому в селі стало невигідно тримати корову

Корова стала рідкістю для села з дуже багатьох причин:

Молока мало, а згущенки багато: ціни та склад смаколика в УкраїніВійна що триває негативно вплинула на селян які тримали корів, биків та телят. Більшість з них покинули свої домівки та виїхали в інші області чи навіть за кордон, а тих що лишилися дуже мало та й люди вже старенькі.

Корова – затратна справа. Годувати треба, а збуту немає. Якщо хтось заготує продукцію, як-от сметана, сир, то везе в місто Ізюм, аби трішки вторгувати. Але до міста – далекувато. Дорога вартує і транспорт не кожен день ходить, багато не заробиш.

Наприклад: У Борівській громаді Ізюмського району російський агресор не дозволяв нагодувати і подоїти корів у фермерських господарствах під час окупації. 

Про це написав голова Борівської селищної ради Олександр Тертишний.

«Зазнали руйнувань фермерські господарства, пошкоджена та знищена техніка. Заблокована робота господарств, які займаються тваринництвом. Корови вже кілька діб недоєні, окупанти не дозволяють ні відпустити тварин, ні подоїти. Окупанти також зливають дизпаливо, яке знаходять. На території громади багато ворожої техніки», – повідомив Тертишний.

І таке нищення фермерських господарств відбувалося на всіх окупованих територіях.