Наймолодший командир взводу в Ізюмському батальйоні -  «Капуста»Наймолодший командир взводу в Ізюмському батальйоні – колишній студент-юрист з іронічним і простим позивним «Капуста».

На війні він з першого дня повномасштабного вторгнення. Про це розповіли в Ізюмському окремому батальйоні територіальної оборони.

Він і зараз на «нулі». З самого ранку взводний опорний пункт обстрілюють. Ми користуємося коротким затишшям, аби трохи поспілкуватися і випити кави.

В підпорядкуванні «Капусти» – досвідчені бійці, з яким він пройшов вогонь, воду і морози Донеччини.

«Служба в піхоті потребує величезної психологічної і фізичної витривалості. Згадую, зимою під Красною горкою на Бахмутчині ми втратили через наступ росіян майже все майно. Води не було двоє діб, половина теплих речей згоріла. Холод страшний, зима, поле. Спальників нема, але й спати ніколи – обстріли, атаки. А ми закопалися і стоїмо» – згадує він.

Після цього випробування командир роти остаточно упевнився, що молодий хлопець готовий спробувати себе у ролі «взводного». Секрет лідерства від «Капусти» простий – він просто спокійно і виважено пояснює свої рішення і спирається на сержантський кістяк. А ще – він одна за одною «ковтає» профільну літературу.

«Керувати навчитися легко – читаєш Статути, а потім – ще Статути. Наші старі Статути призначені для армії танкових кулаків, західні нові – для армії бомбардувань високоточними ракетами. Ми, ТРО, не зовсім про танки і ракети, тому беремо найкраще з обох» – сміється хлопець.

Наостанок молодий командир просить передати вітання викладачам. «Я ж все життя навчаюся. Он 23 березня цього року закінчив магістратуру. Дякую проректору Георгію Барабашу – він дав можливість дистанційно отримувати знання навіть вечорами після вагнерівських «м‘ясних штурмів» – каже «Капуста».

Після розмови «Капуста» йде спати. Ранок. «Вперше за добу хоч приляжу» – каже хлопець.

Хтось з підлеглих турботливо обіцяє розбудити командира, якщо обстріл почнеться знову.